В українському суспільстві, особливо останнім часом, точаться дискусії щодо ролі правоохоронних органів під час війни. Проте за заголовками новин про буденну роботу патрульних часто залишається непоміченим залізний факт: тисячі поліцейських сьогодні — це кадрові військові, які тримають найважчі ділянки фронту.
Командир полку поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП у місті Києві Максим Шестопал звернувся до громадськості з відвертим «маніфестом». Його слова — це голос тих, хто змінив кабінети слідчих та дільниці оперативників на окопи та штурми.
Від слідчого — до штурмовика
Головний меседж командира чіткий: підрозділи поліції особливого призначення сьогодні не «відсиджуються» в тилу. Вони стали повноцінною складовою Сил оборони України.
Наразі бійці полку під його керівництвом виконують бойові завдання та нищать ворога на найбільш критичних напрямках: Сумському, Харківському та Донецькому. Це робота на межі людських можливостей, де вчорашні правоохоронці демонструють професійність справжніх воїнів.
Протидія стереотипам та хейту
Командир закликає суспільство до об’єктивності. Часто через помилки окремих представників системи (як-от резонансні випадки з патрульними) тінь падає на весь багатотисячний корпус поліції. Проте судити про всю структуру за діями кількох осіб — це несправедливість щодо тих, хто щодня ризикує життям під артилерійськими обстрілами.
«Я не прошу хвалити, цінувати чи любити нас! Я просто маю маленьке бажання, щоб люди об’єктивно дивилися на речі і зрозуміли: по ганебних діях двох патрульних не треба судити всіх!» — зазначає Шестопал.
Ціна свободи: імена, які не можна забути
Найболючіша частина звернення стосується тих, хто вже ніколи не повернеться додому. Для тих, хто звикає хейтити правоохоронців у соцмережах, командир наводить позивні героїв, які віддали життя за Україну:
-
ГОМЕР
-
БОРЕЦЬ
-
БОНД
-
ВАРІК
-
ЧОРНИЙ
Ці імена — це не просто позивні в рації. Це професіонали, побратими та патріоти, чия жертва є найвищим доказом відданості присязі.
Пам’ять та помста
Завершуючи своє звернення, Максим Шестопал підкреслює, що полк продовжує свою справу. Біль від втрат трансформується у бойову лють.
«Навіки слава загиблим побратимам! Ми пам’ятаємо і ми помстимося!» — ці слова звучать як присяга командира, який знає справжню ціну кожного метра звільненої землі.
Сьогодні полк поліції особливого призначення (стрілецький) у місті Києві — це сталевий щит, і його історія пишеться кров’ю на карті бойових дій. Громада має знати своїх захисників в обличчя, а головне — поважати їхній внесок у спільну перемогу.
Сергій Вітер, оглядач видання sknews.net
